інгібітор детонації

См. также в других словарях:

• детонатор — а, ч. 1) Вибухова речовина, яка в разі вибухання викликає детонацію іншої вибухової речовини. 2) Капсуль, запал для здійснення вибуху. •• Детона/тор чого про те, що викликає, породжує які небудь явища, події …   Український тлумачний словник